Проректорку ВНАУ підозрюють у корупції: що приховала Світлана Лутковська у декларації

• До списку ТОП‑10 посадовців з найбільшими порушеннями декларацій за вересень потрапила проректорка Вінницького національного аграрного університету.

• НАЗК зафіксувало недостовірні дані на понад вісім мільйонів гривень.

• Як сама освітянка пояснила ситуацію та як судять чиновників на Вінниччині  — у матеріалі.

Незадеклароване або приховане майно — це не просто «забутий рядок» у декларації. Коли чиновники не вказують нерухомість, автівки чи рахунки, це підриває довіру до самої системи контролю за публічними фінансами. Особливо показово відстежувати такі випадки на регіональному рівні — де добре видно, скільки справ доходить до суду та які вироки виносять.

У вересні 2025 року Національне агентство з питань запобігання корупції завершило 75 повних перевірок декларацій, відібраних за ризик-орієнтованим підходом. До десятки посадовців із найбільшими порушеннями потрапила проректорка з науково-педагогічної та навчальної роботи Вінницького національного аграрного університету Світлана Лутковська.

За результатами перевірки декларації за 2023 рік НАЗК встановило ознаки недостовірних відомостей на понад вісім мільйонів гривень. Відповідну довідку №738/25 агентство оприлюднило 26 вересня.

Що саме не вказала чиновниця вишу?

У документі йдеться, що Світлана Лутковська не відобразила в декларації низку об’єктів нерухомості та значні фінансові активи. Зокрема:

• Три житлові будинки, власницею яких вона є.
• Чотири земельні ділянки загальною площею понад 42 тисячі квадратних метрів (ділянки 20 000 м², 14 415 м² (посадовиця здавала в оренду ТОВ «Колос»), 5 987 м², 2 500 м²).
• Інвестицію в будівництво квартири у Вінниці площею 107,94 кв. м вартістю 1,4 мільйона гривень.
• Автомобіль вартістю близько 1,5 мільйона гривень, який також не був задекларований.
• Доходи на суму 3,7 мільйона гривень, отримані на особисті банківські рахунки, частина з яких — із невстановлених джерел.

За даними НАЗК, саме частина цих «тіньових» коштів могла бути використана для придбання незадекларованої автівки.

Як випливає з довідки, ознаки правопорушення мають кримінальний характер — і підпадають під статтю 366-2 Кримінального кодексу України («Декларування недостовірної інформації»). Матеріали перевірки передані до правоохоронних органів для подальшого розгляду.

Суперечливі пояснення Лутковської

Журналістка намагалася отримати коментар від Світлани Лутковської щодо ситуації. Зранку, 13 жовтня, у приймальні ВНАУ повідомили, що проректорка перебуває на засіданні. Після обіду секретарка уточнила, що Світлана Лутковська наразі відмовилася спілкуватися з представниками медіа та утрималася від коментарів. У разі, якщо посадовиця змінить позицію або надасть офіційне пояснення, редакція обов’язково повідомить про це читачів.

Тим часом у звіті НАЗК містяться пояснення самої посадовиці. За словами Світлани Лутковської, про наявність частини майна дізналася лише після отримання запиту від Національного агентства та під час судового розгляду справи про поділ спільного майна подружжя. За її словами, у період шлюбу вона видала колишньому чоловікові генеральні довіреності, зареєстровані в офіційному реєстрі, які надавали йому право представляти її інтереси щодо нерухомого майна.

Посадовиця також повідомила, що колишній чоловік, маніпулюючи нею та користуючись її необізнаністю у правових питаннях, нібито ввів її в оману, забрав усі документи на майно, що перебувало у власності її самої та членів родини — сина і доньки. За її словами, він запевнив, що це майно вже не належить їй, оскільки нібито було переоформлене на нього самого та його родичів.

Крім того, Лутковська зазначила, що протягом 2023 року не мала постійного місця проживання і певний час мешкала в університетському гуртожитку. Це пояснення виглядає суперечливим на тлі виявлених НАЗК трьох будинків, квартири та кількох земельних ділянок, не зазначених у декларації.

Автівка, яка «не збереглася» в декларації

Як зазначено у довідці НАЗК, суб’єкт декларування не вказав відомостей про легковий автомобіль марки HAVAL H6, 2022 року випуску, вартістю 1 550 993 гривні, який з 22 березня 2023 року належить їй на праві власності. Цей факт підтверджується даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів (ЄДРТЗ).

У своїх поясненнях Лутковська заявила, що вносила інформацію про автомобіль до декларації, однак «не може пояснити причини її незбереження». Проте НАЗК не прийняло це пояснення, оскільки у період із 1 лютого по 31 березня 2024 року не було зафіксовано технічних несправностей чи перебоїв у роботі Реєстру, які могли б завадити поданню документів.

Доходи з невідомих джерел

Окрім цього, Національне агентство встановило, що Світлана Лутковська не задекларувала власний дохід із невідомих джерел — кошти, використані нею для придбання автомобіля 23 березня 2023 року загальною сумою близько 1,56 мільйона гривень.

У своїх поясненнях посадовиця зазначила, що транспортний засіб було придбано за позичені кошти і надала копії договорів позики, укладених із кількома фізичними особами. Загальна сума позик, за документами, становила 1,56 мільйона гривень, а кожен окремий договір не перевищував 50 прожиткових мінімумів (від 100 до 130 тисяч гривень).

Однак після аналізу наданих договорів і пояснень самих позикодавців НАЗК виявило ознаки недостовірності. Частина документів викликала сумніви щодо їх реальності, що поставило під питання правдивість версії про походження коштів, використаних для купівлі авто.

Нагадаємо, популярність Світлана Лутковська здобула завдяки тому, що у 2019 році очолила «Зе команду» у Вінницькій області та стала регіональною керівницею передвиборчого штабу Володимира Зеленського. Водночас на наступних парламентських виборах вона вирішила балотуватися як самовисуванка.

Типова, але показова історія

Кейс Світлани Лутковської — не поодинокий. У судах Вінниччини дедалі частіше розглядають справи, де фігурують чиновники місцевого рівня — керівники установ, депутатські корпуси громад, освітяни. Однак більшість із них завершуються штрафами або умовними вироками.

Що фіксують у Вінницькій області: суми, підозри, масштаби

Варто нагадати, що у серпні генеральний прокурор України Руслан Кравченко на своїй сторінці опублікував допис про зафіксовані злочини на Вінниччині та Херсонщині. Йдеться про розтрату, привласнення, службову недбалість, зловживання та дерибан земельних ділянок. Загальна сума завданих збитків склала майже 60 мільйонів гривень. Вручили 30 підозр депутатам, головам громад, чиновникам, керівникам комунальних і приватних підприємств.

Серед підозрюваних — Віталій Драган, голова Бершадської територіальної громади. Йому інкримінують незадеклароване майно на суму 3,8 мільйона гривень. Під час обшуку в нього вилучили 40 набоїв калібру 7,62 мм. За даними слідства, чиновник не задекларував житловий будинок площею 180 м² вартістю понад 2,3 мільйона гривень та легковий автомобіль Toyota Land Cruiser Prado 150 вартістю майже 1,5 мільйона гривень, якими користувався протягом 2023 року.

За інкримінований злочин передбачено покарання у вигляді штрафу від 4 до 6 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадських робіт на строк від 150 до 240 годин, або обмеження волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Окрім міського голови Бершадської територіальної громади, у Вінницькій обласній прокуратурі встановили ще низку випадків незадекларованого майна посадовцями. На території області задокументовано майже дев’ять мільйонів гривень вартості такого майна.

Серед підозрюваних — начальники відділів Вінницької та Калинівської міськрад, керівники комунальних підприємств і підприємств НААН, депутати селищних рад. Вони не вказали у деклараціях житлові будинки, квартири, автомобілі та інше цінне майно, яким користувалися протягом 2023 року.

Як карають за незадеклароване майно

Яскравим прикладом того, як суди розглядають подібні справи, стала ухвала Барського районного суду щодо депутата та підприємця Василя Хоменка.

8 травня 2025 року Барський районний суд Вінницької області ухвалив обвинувальний вирок щодо 56-річного підприємця та депутата Барської міської ради Василя Хоменка. Суд визнав його винним у поданні завідомо недостовірних відомостей у щорічних деклараціях за 2022 та 2023 роки, що є кримінальним правопорушенням за частиною другою статті 366-2 КК України.

Як депутат, Хоменко був зобов’язаний щорічно подавати декларації про свої статки. Проте у декларації за 2022 рік, поданій 12 січня 2024 року, він не вніс відомості про ряд об’єктів нерухомості та транспортних засобів. Загальна сума незадекларованих активів становила 28 130 759,44 гривень — більш ніж у 2 000 разів перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб. У декларації за 2023 рік сума недостовірних відомостей склала 10 063 126 гривень.

Серед незадекларованого майна були земельні ділянки у Жмеринському районі та поблизу села Матейків, нежитлові приміщення (магазини, склад), а також чотири транспортні засоби: вантажні фургони Mercedes-Benz 410 та Mercedes-Benz Citan, легковий автомобіль ЛУАЗ 969М та АЗЛК 2140.

У судовому засіданні Хоменко повністю визнав свою вину, розкаявся та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. Суд дослідив докази: висновки НАЗК про ознаки кримінального правопорушення, дані Державних реєстрів, судові експертизи, протоколи огляду документів та інші матеріали справи.

При призначенні покарання суд врахував повне визнання вини та щире каяття, а також відсутність тяжких наслідків і судимостей. Хоменку призначили штраф 76 500 гривень і позбавили права обіймати державні та місцеві посади на два роки. Крім того, він повинен відшкодувати державі витрати на проведення судових експертиз у сумі 48 814,56 гривень.

З аналізу інших публічних матеріалів видно, що найчастіше підозри у справах про незадеклароване майно кваліфікують як умисне внесення недостовірних відомостей до декларації за частинами статтею 366-1 або 366-2 Кримінального кодексу України, залежно від обсягу правопорушення.

Наприклад, міському голові, який не задекларував майно на суму близько 3,8 мільйона гривень інкриміновано частиною першою статті 366-2 КК України.

За цією статтею, якщо різниця між задекларованими та фактичними активами перевищує встановлені пороги (від 500 до 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб), передбачено такі види покарання:

• штраф від 4 000 до 6 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• громадські роботи на 150–240 годин;
• обмеження волі до двох років з одночасним позбавленням права обіймати певні посади на строк до 3 років.

Також під час розгляду справ суди часто застосовують запобіжні заходи — арешт майна, заставу або інші обмеження, щоб гарантувати, що активи не будуть реалізовані або виведені до завершення процесу. 

 

Читайте також:

На Соборній запланували ще один капремонт. Що він передбачає?

У Вінниці ремонтують арку на проспекті Космонавтів: що зміниться та коли завершать роботи

Вінницькі лікарні під реконструкцією: на що підуть мільйони з бюджету?

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.